Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду "Про сплату податків на неналежний рахунок" від 12.11.2013 р. у справі № 876/7246/13
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
від 12.11.2013 р. Справа № 876/7246/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Каралюса В.М., суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З., за участі секретаря судового засідання Корнієнко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червногораді Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «<…>» до Державної податкової інспекції у м. Червногораді Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, –
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2013 року позивач приватне підприємство «<…>» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Червногораді Львівської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2012 року за № 0004991501 та акт головного державного податкового інспектора відділуоподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Червногораді Львівської області Державної податкової служби Саноцької О.Я. про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання до бюджету від 11.12.2012 року за № 1931/292/15016/35549337, як такі, що винесені з порушенням закону.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року в частині позовних вимог про скасування акту про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання до бюджету від 11.12.2012 р. № 1931/292/15016/35549337, – провадження закрито.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби від 27.12.2012 р. № 0004991501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20,50 гривень. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить таку скасувати та прийняти нову, якою відмовити повністю в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «<…>» зареєстроване як юридична особа та є платником єдиного податку з доходів юридичних осіб. Приватне підприємство «<…>» подало 11.04.2011 р. до податкової інспекції Розрахунок сплати єдиного податку суб’єктами малого підприємництва-юридичною особою за І квартал 2011 р., в якій самостійно визначило суму доходу 250 грн., яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет. Останнім днем сплати узгоджено податкового зобов’язання було 20.04.2011 р. Платіжним дорученням № 12 від 07.04.2011 р. платник податку перерахував до місцевого бюджету 250 грн. єдиного податку з фізичних осіб за березень 2011 р. № 34216379700019, код податку 18050200. Платіжним дорученням № 5 від 22.04.2011 р. сплатило 600 грн. єдиного податку з фізичних осіб на рахунок № 34216379700019, код податку 18050200. Кошти сплачені 07.04.2011 р. та 22.04.2011 р. обліковувались на окремому рахунку платника за спеціальним кодом «умовний платник», так як приватне підприємство «<…>» не є платником єдиного податку з фізичних осіб, а є платником даного податку з доходів юридичних осіб.
Працівниками Державної податкової інспекції у м.Червонограді 11.12.2012 р. проведено перевірку приватного підприємства «<…>» щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання до бюджету єдиного податку з юридичних осіб.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 11.12.2012 р. № 1931/292/150116/35549337, згідно якого встановлено, що до спливу граничного строку сплати податку (до 20.04.2011 р.) єдиний податок з юридичних осіб не було сплачено, а борг 107,50 грн. сплачено 03.06.2011 р. платіжним дорученням № 311, кількість днів затримки становить 44 дні.
В карточку особового рахунку платника було внесено борг 107,50 грн. (250 грн.х43%) та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 р. № 0004991501 на суму 21,50 грн., внаслідок порушення п.295.3 ст. 295 Податкового Кодексу України.
При винесенні рішення Державна податкова інспекція у м. Червногораді Львівської області Державної податкової служби виходила з того, що директор приватного підприємства «<…>» подала до Державної податкової інспекції у м. Червногораді Львівської області Державної податкової служби заяву № 1 від 31.05.2011 р. на перекид помилково сплачених коштів за призначення єдиний податок з фізичних осіб (№ 34216379700019, код податку 18050200) на рахунок єдиного податку з юридичних осіб (№ 31511969700019, код податку 18050300). Висновком Державної податкової інспекції у м. Червногораді Львівської області Державної податкової служби № 221 від 01.06.2011 р. прийнято рішення про перекид відповідних сум коштів, що погоджено з Червоноградським міськфінуправлінням, УДКСУ у м. Червонограді Львівської області. Так, платіжним дорученням № 311 від 03.06.2011 р. Держказначейством проведено перекид коштів, а тому лише 03.06.2011 р. було погашено борг 107,50 грн.
Відповідно до п. 16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
В силу п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 295.3 статті 295 Кодексу встановлено порядок нарахування та строки сплати єдиного податку. Платники єдиного податку третьої – шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Зазначені положення Кодексу набрали чинності з 01.01.2012 р. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення встановлено в період з 20.04.2011 р. по 03.06.2011 р.
Матеріалами справи підтверджується, що приватне підприємство «<…>» самостійно визначило в розрахунку єдиного податку з доходів юридичних осіб за березень 2011 р. суму 250 грн., що підлягає сплаті до бюджету, останній день сплати якої настає 20.04.2011 р.
Фактично податок було сплачено до бюджету 07.04.2011 р., однак такий було сплачено як податок з фізичних осіб, платником якого не є позивач, тобто з порушенням коду бюджетної класифікації податку. Позивач визнає цю обставину і тому погодився на перекид коштів. Разом з тим, вважає, що це не повинно впливати на несвоєчасність сплати податку.
В силу ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково або надмірно сплачених сум податків відбувається за заявою платника податків. Звернувшись із такою заявою, позивач визнав, що податок сплачено на помилковий рахунок. Ця помилка мала місце з вини позивача і призвела до ненадходження до бюджету єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 107,50 гривень у встановлений строк. Єдиний податок фактично було сплачено до бюджету, проте залежно від виду платників податку єдиний податок фізичних осіб та юридичних осіб обліковується окремо, на різних рахунках, а відтак, платник податків повинен сплачувати цей податок на відповідні рахунки. У разі надмірної сплати податку, в тому числі не на той рахунок, платник податків має право звернутися з заявою про повернення зайво сплачених коштів, але не має права зараховувати сплату одного виду платежу в рахунок іншого.
Згідно з п. 109.1 Податкового Кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Несвоєчасну сплату узгодженого зобов’язання слід вважати бездіяльністю платників податків. Отже, несвоєчасно сплативши податкове зобов’язання, платник податків порушив податкове законодавство. І відповідно до гл. 11 Податкового Кодексу України до нього повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Згідно з п. 113.3 Податкового Кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії платника податків мали ознаки податкового правопорушення і були підставою для податкової відповідальності та не погодився з розміром нарахованої відповідачем штрафної санкції за дане порушення. Згідно з п. 7 підр. 10 р. Перехідних положень Податкового Кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Податковий кодекс України не робить будь-яких винятків щодо кола порушень податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, для яких застосовується штраф в розмірі 1 гривня.
Враховуючи те, що порушення податкового законодавства (несвоєчасна сплата податкового зобов’язання) мало місце саме в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, тобто з 20.04.2011 р. по 03.06.2011 р., то й штрафні санкції повинні нараховуватися з урахуванням пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2012 р. № 0004991501 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20,50 гривень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червногораді Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі № 813/2662/13-а – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.