Щодо оподаткування фрахту за умовами поставки CРТ і DAP (Постанова від 29.04.2013 р. у справі № 810/1925/13-а)
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
від 29.04.2013 р. 810/1925/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Балаклицького А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інком Систем”
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інком Систем” звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2013 № 0000192200.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач правомірно не здійснив утримання з нерезидента 6% у вигляді фрахту при здійсненні платежів за Договором поставки від 15.09.2011 з “GOODWAY ALLIANCE LIMITED”, а тому висновок податкового органу про зобов’язання сплатити податок на прибуток є необґрунтованим.
Представник позивача 29.04.2013 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, але про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачаться з матеріалів справи, в період з 28.11.2012 по 18.12.2012 на підставі направлень від 28.11.2012 №№ 929, 930, 931, 932 та згідно наказу від 28.11.2012 № 810 посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Інком Систем” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.08.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено Акт від 25.12.2012 № 519/1-22-01-37757153 (надалі – Акт перевірки).
Посадові особи податкового органу за результатами перевірки дійшли висновку про порушення позивачем, зокрема, п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України при здійсненні виплат з джерелом їх походження з України нерезиденту “GOODWAY ALLIANCE LIMITED” (Гонконг) підприємством ТОВ “Інком Систем” не утримано податок з доходів (у вигляді фрахту 6%) на загальну суму 146 164, 70 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 70 664, 22 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 35 318, 98 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 40 181, 50 грн.
На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2013 № 0000192200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем “податок на прибуток іноземних юридичних осіб/репатріація” у сумі 182 705, 88 грн., з яких: 146 164, 70 грн. – за основним платежем; 36 541, 18 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до ДПС у Київській області з відповідною скаргою та отримав Рішення про результати розгляду первинних скарг від 26.03.2013 № 681/10/10-206/86-89, відповідно до якого частину вимог скаржника задоволено, частину повідомлень-рішень скасовано, а податкове повідомлення-рішення від 14.01.2012 № 0000192200 залишено без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, то в ньому зазначено, що в ході перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ “Інком систем” здійснювало оплати нерезиденту за послуги по перевезенню (доставки контейнерів), що зазначено в Інвойсах до ВМД, проте, фрахт за перевіряємий період підприємство не сплачувало. Сторонами у договорі купівлі-продажу окремим пунктом відокремлено обов’язок продавця здійснити перевезення та чітко зазначено розмір плати за цю послугу.
Відповідач вважає, що договір поставки від 19.09.2011 № 11К-712В є комбінованим договором, який містить у собі два види договорів: договір купівлі-продажу і договір перевезення, а тому перевезення товару продавцем і сплати винагороди за перевезення відбуваються на підставі договору перевезення, у зв’язку з чим покупець повинен утримати податок у розмірі 6% від суми винагороди продавця (перевізника) та сплатити його до бюджету до або під час виплати винагороди.
Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.
Так відповідно до договору поставки № 11К-712В від 15.09.2011, укладеному з фірмою “GOODWAY ALLIANCE LIMITED” (Гонконг), останній зобов’язувався поставити позивачу продукцію – раму бокову та балку непресовану для теліжки мод. 18-100, у відповідності зі специфікаціями, які є невід’ємною частиною цього договору. Відповідно до специфікацій до зазначеного договору, в ціну контракту було включено окремо вартість перевезення (доставка контейнерів).
Згідно з Правилами Інкотермс-2010 розділ “C” це терміни, згідно яких на продавця покладається обов’язок укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов’язково повинен бути зазначений після відповідного “C” – терміна. Термін CРТ – “перевезення оплачено до” означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення; в обов’язки продавця входить здійснення необхідного для вивозу митного очищення товару.
Тобто обов’язки по укладанню договору перевезення з перевізником (фрахтування) покладаються на продавця, а в зазначеному вище контракті позивач виступав в якості покупця.
Згідно з Правилами Інкотермс-2010 термін DAP (поставка в місці призначення) є загальним становищем, при якому важливо точно вказати місце призначення. Термін DAP передбачає, що товар надається покупцеві вже готовим для розвантаження (для перевантаження під митним контролем або ж для розмитнення).
Відповідно до п. 160.5 ст. 160 Податкового кодексу України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. Їх оподаткування здійснюється в такому порядку:
1) базою для оподаткування є базова ставка фрахту;
2) особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником податку на прибуток чи ні, а також є він суб’єктом спрощеного оподаткування чи ні.
Підпунктом 14.1.260 пункту 14.1 статті 260 Податкового кодексу України встановлено, що фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
– перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
– перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. 912 Цивільного кодексу України за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).
Отже, договір фрахтування це окремий договір перевезення і він не має ніякого відношення до договорів поставки.
Тому, неможливо вважати, що при поставці товару на умовах CРТ і DAP покупець товару окремо оплачує фрахт та тим самим здійснює виплати на користь нерезидента, та повинен до таких виплат застосовувати норми ст. 160 Податкового кодексу України.
В зазначеному вище контракті чітко видно, що постачальник товарів не є їх перевізником, а навпаки, такий постачальник товарів сам укладає договори на перевезення товарів до вказаних портів на території України.
Зазначене в специфікаціях до договору поставки вартість перевезення товарів здійснюється з метою виконання в подальшому вимог Митного кодексу України.
Таким чином, Покупець (Товариство) правомірно не укладав договорів перевезення, відповідно, не ніс витрати на перевезення. Такі витрати ніс Продавець за рахунок власних коштів, отриманих по Договору, що підтверджується умовами Договору, в якому вказані, як складова Ціни Договору за товар, кошти на транспортування. Виділення в Договорі окремим рядком вартості транспортних послуг і, відповідно, здійснення часткової плати за товар у розмірі вартості транспортних послуг – є виключно домовленістю між сторонами Договору поставки і жодним чином не накладає зобов’язань на покупця в укладенні договору перевезення і в оплаті перевезення.
Отже, з урахуванням вказаних обставин суд вважає, що позивач не зобов’язаний був застосовувати вимоги статті 160 Податкового кодексу України при купівлі (отриманні) товарів від нерезидента, у зв’язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інком Систем” – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 14.01.2013 № 0000192200.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.І. Балаклицький